Тренди, які формують майбутнє

Майбутнє значною мірою визначається тим, що відбувалось у минулому. Основними факторами змін в світі є технологічний прогрес, глобалізація, кліматичні зміни, що впливають на економічні, політичні та соціальні трансформації, а отже, й на ринок праці. Ці фактори впливають і на економічні зміни в Україні, однак найсуттєвішим фактором змін в Україні сьогодні є війна. У зв’язку з повномасштабний вторгненням росії в Україну, тенденції на ринку праці та тренди майбутнього роботи змінюються в пришвидшеному темпі. Тому ми як ніколи повинні розуміти тренди та тенденції, які диктує нам сьогодення, щоб бути готовим протистояти викликам та розвиватись. Жодна криза не ламає трендів, які спостерігалися до її початку, а навпаки – сильно їх прискорює. Це означає, що вивчаючи тренди, ми можемо побачити майбутнє. Тобто майбутнє стає більш передбачуваним в кризу”.

Ми розглянемо, яких трендів очікувати українцям на ринку праці найближчі 3 роки та як діяти в сучасних умовах.

Технологічні

Технології продовжуватимуть змінюватимуть структуру економіки. На ринку праці прослідковується діджиталізація усіх сфер діяльності. Тому IT-компанії надалі будуть не лише конкурентами більшості традиційних гравців, а IT-спеціалісти поступово інтегруватимуться в інші професійні сфери та стануть невід’ємною частиною традиційних гравців ринку праці. Цей процес спричинить появу нових професій на стику різних спеціальностей, таких як, наприклад, оператори/ки дронів в агро та військовій сфері, фахівці/чині, які здатні створювати нові технічні рішення для медицини; або фахівці/чині з технологій, нових матеріалів і машинобудування, або біоінженери/ки у сільському господарстві тощо.

Однак стрімкий розвиток технологій спричинить також розрив цифрових навичок. Це вплине і на вимушену потребу перманентного набуття нових навичок (кожні три-п’ять років) для перекваліфікації та підвищення кваліфікації, як наслідок розвитку технологій, накопичення інформації й інтенсивного приросту знань. Потрібна «масова перекваліфікація цифрової економіки», щоб задовольнити попит на ринку. Адже перехід до сталої економіки, відбувається завдяки цифровізації.

Економічні

Пріоритизація технічних професій, необхідних для відбудови України. Основним напрямком в Україні після Перемоги буде саме відбудова та післявоєнне відновлення, з’явиться ще більший попит на технічні професії. На першому етапі найбільш активно розвиватимуться і потребуватимуть кадрів будівництво, сільське господарство, виробництво продуктів харчування, гуртова та роздрібна торгівля, логістика, виробництво хімічної продукції, електричного устаткування, меблів. Однак потреба в професіях залежатиме від економічної стратегії України.

Демографічні

Одним із трендів, який матиме вагомий вплив на працю у 2025 році, є зміна демографічного портрета населення в Україні.

Виїзд за кордон здебільшого жінок трудового віку, жінок з дітьми, а також молодих чоловіків (на навчання) та багатодітних чоловіків, спричинило проблему в трудових кадрах. Поява нових спеціальностей та скорочення працівників на ринку праці також призводить до потреби в перекваліфікації населення.

Соціальні

Потреба в підтримці ментального здоров’я населення та психологічній реабілітації українців в зв’язку з війною, роботі з посттравматичним синдромом, що зумовить утворення великої кількості соціальних робочих місць. 

Команди стануть більш різноманітними та інклюзивними. Бізнес стає більш гнучким до включення людей з незахищених категорій, особливо що стосується внутрішньо переміщених осіб. Наявна кроскультурність команд та гуманізація бізнесу. Запит на різноманітність у команді й на кваліфікованих працівників позитивно впливає на розширення можливостей роботи для жінок та чоловіків із дітьми, а також людей з інвалідністю. З одного боку, цьому сприятиме поширення віддаленої праці й гнучкого графіка робіт, з іншого боку знаний акцент буде здійснено на підвищення кваліфікації жінок, через те, що велика кількість чоловіків захищає державу на фронті.

Бізнес

Однією з головних рекомендацій для компаній є потреба оцінити вплив трансформації роботи на поточне середовище. Роботодавцям варто оновити стратегію кризового менеджменту, щоб швидше та ефективніше реагувати на кризи, які виникають, і бути готовими адаптуватися – розробити стратегію розв’язання цих проблем найбільш  економічно вигідним способом.

Для постійного підвищення кваліфікації, професійного зростання, розвитку та підтримки конкурентоспроможності компанії рекомендовано створювати платформи, клуби за професійними / особистими інтересами для спілкування з колегами-однодумцями, розвитку професійних навичок та перенавчання членів команди.

З огляду на рівень психологічного травматизму під час війни для українських компаній важливим аспектом є створення груп психологічної підтримки для працівників компанії з метою адаптації, підтримки їх ментального та психологічного здоров’я в умовах війни та післявоєнного періоду. Компаніям потрібно розробити програми підтримки фізичного і психічного комфорту працівника. Також одним із таких кроків може стати забезпечення послуг штатного психолога, запровадження окремих кімнат тиші, адже вони є не менш важливими за кімнати для переговорів – працівники/ці зможуть там творити, відпочивати або використовувати їх як простір для роздумів.

Найпершим запитом молоді залишаються критерії рекрутингу до відсутності досвіду офіційної роботи. Іноді тим самим «досвідом» можуть бути неформальна діяльність молодої людини, володіння відповідними навичками, бажання розвиватись. Значною перевагою буде готовність компанії до перенавчання та навчання молоді. А враховуючи рівень розвитку волонтерства під час війни, волонтерство повинно обов’язково враховуватись як перший досвід роботи молодої людини.

Органи державної влади

З огляду на орієнтацію молоді на здобуття спеціальностей, які є популярними та високооплачуваними на ринку праці, виникає потреба в запровадженні державних та регіональних програм, спрямованих на стимулювання молоді до обрання професій для галузей, які забезпечують розвиток національної економіки та сприятимуть відбудові України. Також ці професії мають лягти в основу перегляду класифікатора професій з урахуванням змін на ринку праці в умовах війни та трендів роботи майбутнього.

Держава має ініціювати зміни цілей і змісту освіти. Акцент має бути зроблено на формуванні навичок та компетенцій, на які буде попит у майбутньому, тому важливо співвіднести систему професій, для яких готують спеціалістів ЗВО, з прогнозованим запитом на професії в найближчому десятилітті і проаналізувати навички, які потрібно розвивати.

У школах повинні з’явитися нові навчальні курси – наприклад, із розвитку критичного мислення, проєктного менеджменту, соціального підприємництва, лідерства, самопізнання, розвитку адаптивного, емоційного інтелекту та навички антикрихкості, як використовувати кризи та виклики, як інструмент для особистого та професійного розвитку.

 Заклади освіти

Вчителі та викладачі мають змінити свою роль вчителя на роль ментора / коуча задля розкриття індивідуальності учня.  В зв’язку з впливом війни на ментальне здоров’я українців, в сучасних умовах викладачам слід підвищити рівень компетенції та оволодіти навичками психологічної адаптації учнів в часи війни.

Потрібно будувати та розвивати в освітніх закладах кар’єрні центри, оновити систему профорієнтації в школі з орієнтацією на майбутнє починаючи з молодших класів. Розширити в навчальній програмі закладів освіти роботу з профорієнтації для зменшення впливу батьків на неусвідомлений вибір професії. Це включатиме спростування стереотипів, коли рішення щодо вибору професії учня/учениці  приймають батьки. Включити в програму закладів освіти починаючи з початкової школи предмети з громадянської освіти (національно-патріотичного виховання), а також практику груп психологічної підтримки для стабілізації психоемоційного стану та адаптації дітей в нових умовах.

Університети мають стати центрами підвищення кваліфікації, щоб студенти сприймали отримання диплома як один з етапів постійного «партнерства».

Молодіжні / громадські організації та молодь

Особливо актуальним в час війни став розвиток волонтерства й формування соціальної норми, згідно з якою участь у громадських організаціях, волонтерських проєктах слугуватиме для роботодавців / партнерів / працівників/ць додатковим джерелом інформації про досвід та соціальний капітал працівників/ць / компаній, про спільність/відмінність їхніх цінностей.

Молодіжним / громадським організаціям слід покращувати знання в сфері грантрайтингу та фандрейзингу для залучення міжнародних грантів та налагодження співпраці з донорами. Важливими стають саме партнерські проєкти в громадському секторі, що показують вміння взаємодіяти заради досягнення спільної мети. 

Молодим людям, які прагнуть підготуватися до ринку праці та бути конкурентоздатними в мінливому світі, рекомендовано передусім вчитися, бути гнучкими, антикрихкими, відкритими та адаптивними до постійних змін. Для адаптації та реагування на виклики війни молодим людям потрібно вміти здійснювати аналіз своїх сильних та слабких сторін і спрямувати зусилля на розвиток ключових навичок, необхідних для самореалізації та адаптації в умовах війни. Варто працювати з кар’єрними консультантами, і розробити особистий план професійного розвитку, а також план реагування на кризи / виклики, та використання їх як можливості для саморозвитку. Особливо важливо приділяти увагу психологічному благополуччю та емоційній стабільності, залучатись підтримкою фахівців з психологічної реабілітації.

     Таким чином, базуючись на дослідженні Future of Work: Як підготуватись до змін в Україні, можна прослідкувати, що в тенденції щодо роботи майбутнього в Україні пришвидшились та дещо видозмінились в зв’язку з війною росії проти України. Безпекова міграція та підвищення рівня безробіття населення зумовило потребу в перекваліфікації українців для розвитку економіки країни.  Важливу роль займає необхідність перманентної психологічної підтримки в усіх сферах роботи з людьми: бізнесі, закладах освіти, державних та громадських секторах. Актуальною для молоді в сучасних умовах стає навичка антикрихкості – вміння використовувати кризи, як можливості для особистісного та професійного розвитку, а також вміння будувати свій власний антикризовий план для подолання викликів сьогодення.